“Мистецтво зосереджуватись” Йоган Гарі

Ресурс нашої уваги дуже обмежений і при цьому цінний. Проте, ми дедалі гірше її контролюємо. Про те, куди дівається наша увага, чому ми такі розфокусовані і що з цим можна зробити, книг Йогана Гарі.

Хочу порекомендувати вам її до читання та поділитись думками та ідеями з неї, які відгукнулись мені найбільше. І хоч багато порад автор не дає, проте він досить глибоко досліджує тему, занурюється в неї.

Йоган Гарі визначає 7 причин, чому ми втрачаємо свою увагу:

  1. Ми прискорюємось, часто перемикаємо увагу і забагато інформації доволиться фільтрувати.
  2. Втрачаємо стан потоку.
  3. Виснажуємось фізично і психологічно.
  4. Мало читаємо.
  5. Рідко блукаємо думками.
  6. Технології заточені на володіння нашою увагою, тож ми багато її приділяємо соц.мережам.
  7. Ми занадто оптимістичні, якщо думаємо, що все залежить лише від наших зусиль.

Автор виділяє різні форми уваги, кожна з яких нам необхідна. А саме прожектор, зоряне сяйво і денне світло.

“Прожектор” – форма уваги, завдяки якій ми зосереджуємось на негайних діях. Треба щось зробити – беремо і робимо. Вона звужує наш фокус до необхідної дії.

“Зоряне сяйво” – форма уваги, яку ми використовуємо розмірковуючи про майбутнє. Вона необхідна для масштабних проектів і цілей які ми хочемо реалізувати. Працює як орієнтир, щоб триматись свого шляху.

“Денне світло” – увага ясного мислення, яка допомагає розуміти, що саме ми хочемо, до чого прагнемо, які наші цілі на майбутнє. Ця і попередня форми уваги можливі лише, якщо ми маємо достатньо часу на саморефлексію, глубокі осмислення і блукання думками.

В книзі багато уваги присвячується причинам нашої неуважності, як особистим, так і глобальним. Проте, має автор і декілька ідей, щодо того на що все ж ми можемо вплинути.

6 змін в житті, щоб покращити увагу:

  • Мінімізувати частоту переключень уваги. чим частіше нам доводиться перемикатись зі справи на справу, тим більше сил і часу йде на включення в кожну з них, фокус слабшає. Тому чудова ідея – позбутись на певний час подразника – забрати телефон подалі, коли працюємо, вимкнувши сповіщення і соц.мережі.
  • Давати собі час поблукати думками. Це необхідний процес! Не забивати кожну вільну хвилину телефоном, а дати своїм думкам бути почутими і дати їм простір. Прогулятись без телефону, посидіти подивитись на хмаринки, просто полежати в тиші і дати думкам поблукати.
  • Добре і якісно спати.
  • Час від часу обмежувати соц.мережі. А в ідеалі, виділяти на них чітко призначений час.
  • Опанувати стан потоку і частіше в ньому бувати.

А як вам ця книжка? Поділіться своїми думками і враженнями, якщо читали.

 

 

Аньця Саман

Психолог, лайф-коуч. Досліджую щастя, практикую slow life

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повернутись до верху