Вікові кризи. Головні труднощі і завдання

Кожен з нас за своє життя проходить через ряд криз. Деякі з них викликані зовнішніми обставинами, деякі відбуваються в стосунках, але є ті кризи, через які доводиться проходити в різному ступені кожному. І це вікові психологічні кризи.

Існує багато класифікацій вікових криз, проте тут я поділюсь умовно середньою класифікацію і тим, які головні задачі стоять перед людиною в ці періоди. Але почнемо ми з того…

Що таке психологічна криза?

Психологічна криза – це переломний етап у житті особистості, рубіж між старим і новим досвідом, якісний перехід із одного стану в інший. Це період, коли звичайний стан речей вже не влаштовує, але людина ще не встигла виробити нові стратегії поведінки, опанувати нові навички, не навчилась реагувати та мислити інакше.

Вікові ж кризи – це психологічні кризи обумовленні та підсилені настанням певного віку і властивих для нього змін (психічних, фізичних, соціальних).

Які бувають вікові кризи?

Умовно їх можна поділити на дитячі та дорослі. Оскільки в період дитинства людина розвивається і змінюється  максимально швидко та інтенсивно, вікових криз тут трохи більше і трапляються вони частіше, ніж в дорослому віці. Розглянемо їх всі.

Криза першого року життя

В цей період у дитини формується базова довіра до світу. Від батьків вимагається велика кількість уваги і піклування про дитину. Саме від того чи достатньо уваги отримує маля від мами чи іншого значимого дорослого залежить наскільки в подальшому світ буде відчуватись безпечним місцем. Ближче до року дитина починає ходити, активніше досліджувати світ навколо, взаємодіяти з предметами. Тому варто підтримувати її в процесі цього дослідження.

Криза 3-х років

Класична і “улюблена” у батьків. Це період відчуття власного “Я”, відділення себе від оточуючого світу і людей, розуміння “Ось я, а ось інші”. Дитина досліджує чи може вона управляти своєю поведінкою, дізнається про межі. Славнозвісні “Я сам!” і “Чому?”. Тут важливо дати дитині проявляти контрольовану самостійність, надавати можливість обирати (іграшки, одяг і т.п.). Це період формування в подальшому активної життєвої позиції.

Криза 6-7 років

Напряму повʼязана із зміною соціальної ролі та провідної діяльності, а саме з початком навчання в школі. Перед дитиною відкривається великий світ, соціум, зʼявляється роль та необхідність проявлятись в групі, новий режим, перший додатковий авторитет – вчитель. Батьки по-трохи відходять на другий план. В цей час відбувається розвиток волі.

Якщо раніше провідною діяльністю була гра, зараз вона все більше змінюється на навчання. Тут дуже потрібне заохочення та похвала за старання і успіхи. Головне завдання цієї кризи – змінити провідний вид діяльності, взаємодіяти з іншими більш самостійно. Якщо проживання цієї кризи відбувається не до кінця вдало, в подальшому може виникнутити потреба в управлінні, пошук постійних зовнішніх авторитетів.

Криза підліткового віку

Може початись уже в 11-12 років. Відбуваються активні фізіологічні зміни, статеве дозрівання. Змінюється тіло, а з ним і сприйняття себе. Перебудовується самооцінка. Підлітку хочеться максимально відділитись від батьків і приєднатись до однолітків, змінити порядки. Як не дивно, ця криза схожа на кризу 3-х років, проте вже на якісно новому рівні. Дитина досліджує своє Я, шукає способи самовираження, протестує. На цьому етапі і до 18 років формуються перші кроки до самоідентичності, стосунки з дорослим світом, погляди на світ, відчуття себе своїм (тому важлива дружба, спілкування в компаніях, приналежність до групи).

Криза 21 року

Інколи її називають кризою 20 років, хоч яскраво вона може проявитись навіть у 25. Це період ранньої дорослості і він повʼязаний з безліччю викликів та при цьому обмеженим досвідом. В цей час можуть руйнуватись підліткові уявлення про те, як складеться доросле життя і те, що його буде легко і весело жити. Це час сепарації від батьків, тотальна самостійність, перша робота і, найчастіше, перші відмови на співбесідах. Конфлікт між амбіціями та можливостями.

Часто під час цієї кризи (ближче до 25) людина знову починає себе шукати, преосмислювати власні орієнтири, переглядати уявлення про життя. Це період активних пошуків і становлення: в карʼєрі, стосунках і розумінні себе.

Криза 30 років

Особлива криза, яка може проходити по різному, відповідно до того, що вдалось зробити, досягнути до цього віку. Для багатьох стає питання карʼєри і родини. Дехто вже завів дітей і тепер стоїть перед карʼєрними викликами, дехто навпаки – тільки всерйоз починає думати про родину і можливе поповнення або його відсутність. Дехто так і не визначився для себе ні з питанням реалізації, ні з бажанням чи не бажанням будувати сімʼю, заводити дітей. І це також нормально. Головна думка – кожен підходить до цієї кризи зі свої набором питань без відповідей.

В будь-якому випадку, це період проміжних підсумків – “Я вже більше 10 років як дорослий. І що? Які успіхи? Що робити далі?”. Це перші відголоски майбутньої кризи (середнього віку) з її запитанням “Навіщо я живу?”. Проте, ця може переживатись набагато легше. Це час переглянути, дослідити свої цінності, знайти нові напрямки розвитку, зробити життя повнішим.

Приблизно в цей час люди заводять ще одну дитину, наважуться на зміну професії, розходяться, змінюють місце проживання. Роблять якісь визначні для себе кроки. Це час продуктивності: ти вже краще себе знаєш, набув певних навичок і маєш сили до змін.

Криза середнього віку

Часто, це найбільш складна криза. По-перше, вона є екзистенційною і проходить наодинці. По-друге, криза середини життя може розтягнутися на роки або не бути пройденою ніколи.

В цей період постає дуже багато важких питань, підкріплених змінами. Віковими – у жінок наступає менопауза, чоловіки і жінки бачуть перші явні ознаки старіння, попереду друга половина життя. Професійними – часто до цього часу досягають піку карʼєри, виходять на плато своїх можливостей, або усвідомлюють, що минулу частину життя займались не тим, чим хотіли, а змінити щось страшно. Соціальна – діти виростають, будують своє життя, батьки старішають та помирають.

Це період великої ревізії того, як пройшла перша половина життя, підрахунку досягнень і невдач, аналіз ключових рішень, пошук сенсу того, що було і того періоду, що буде, посилюються думки про смерть.

Немає чітких рамок цієї кризи. Вона може початись в 40, а може і після 50 років. Хороша новина: проходження цієї кризи – це можливість зробити level-up у своєму житті, воно стає повнішим і багатшим, багато хто проживає другу молодість – ще є енергія і бажання до змін та при цьому досвід, знання себе і вміння.

Криза пізньої дорослості

Це вік приблизно після 65 років і повʼязана ця криза з переходом у похилий вік. Період завершення професійної діяльності, вихід на пенсію, фізичні можливості змінюються та зменшуються, дуже мало “нового” в житті, насиченість життя падає, смерть здається максимально близькою, помирає все більше знайомих і близьких однолітків.

Важливий етап, коли людина не тільки озирається на минуле життя і аналізує його, а і має віднайти для себе нові сенси та нову роль. Чудовим виходом з кризи є заняття суспільно значимою діяльністю, хоббі, спілкування з близькими. Велика перевага віку і часу після прожиття цієї кризи – мудрість, вміння цінувати та глибоко переживати приємні моменти, відсутність необхідності щось комусь доводити та чисте проживання моменту.

 

Аньця Саман

Психолог, лайф-коуч. Досліджую щастя, практикую slow life

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повернутись до верху