Тривожно-уникаючий (амбівалентний) тип привʼязаності

Сьогодні розглянемо останній з чотирьох типів привʼязаності – амбівалентний. Тип, в якому сильний конфлікт між бажанням близькості і страхом бути не прийнятим.

Загальна характеристика:

  • Мають нестабільний настрій і самооцінку.
  • Постійне внутрішнє напруження.
  • Дуже залежні від зовнішньої підтримки і оцінки.
  • Майже не конфліктують, уникають сварок.
  • Не люблять планувати, при цьому дуже переживають про майбутнє та не бачать його добрим.
  • Знецінюють свої досягнення, порівнюють себе з іншими в негативну сторону.
  • Бояться заводити нові знайомства.
  • Шукають причини, чому не робити, замість того, щоб шукати способи щось реалізувати. Намагаються уникнути помилок і невдач.
  • Вважають, що успішним людям просто пощастило, а їм не щастить.

Як формується?

Такий тип привʼязаності часто формується у дітей, що зазнали певної форми насилля. В голові такої дитини виникає дисонанс: батьки мене люблять, піклуються і при цьому ненавидять, роблять боляче, принижують. В психіці це фіксується як: “за теплими почуттями приховується насилля”. Такі люди цінують прив’язаність, хочуть створити міцні відносини, але й бояться бути покинутими.

Також є варіант формування, якщо батьки емоційно холодні, нехтують дитиною. Постійно працюють, перекладають виховання на когось іншого. Тоді дитина, щоб не було боляче, прагне максимально відділитись від неї.

Ще один сценарій – гіпер-опікаючі батьки, які не дають дитині помилятись, досліджувати світ, щось пробувати, а навпаки максимально убезпечують її життя, оберігають занадто від труднощів і невдач.

Амбівалентний тип у стосунках.

Людина з таким типом прив’язаності щиро впевнена, що насправді не заслуговує на довготривалі відносини, сповнені довіри та взаємоповаги, тож задовольняється легкими короткостроковими зв’язками. Відчуваючи щиру любов і зацікавленість, одномоментно може боятися близькості. Така людина часто перебуває в любовних трикутниках, кохає без взаємності, перебуває у відносинах на відстані. Вона водночас не довіряє ані партнеру, ані собі.

Легко закохується і входить в стосунки. Часто влаштовують емоційні гойдалки. Як тільки відчуває взаємну симпатію – віддаляється, бо не вірить, що його можна просто так кохати. Боїться бути використаним і висміяним. Коли відчувають себе самотньо і невпевнено – тягнуться до партнера, як тільки повертається впевненість – віддаляються.

Шукають людину, з кою буде безпечно, легко, яка їх полюбить і разом з тим роблять все, щоб знищити ці стосунки. Будь-яку дрібницю в стосунках здатен розкрутити до величезного масштабу і сприймати як нехтування собою. Сфокусований на негативних моментах і може не помічати цінне.

Що можна зробити?

Варто бути готовим до тривалого процесу самоаналізу і прагнути змін. Важливо пропрацювати дитячий досвід, розібратись з моделями поведінки, змінити їх на безпечніші. Усвідомлення наявних труднощів – вже частина успішних змін.

Частина роботи націлюється на знайомство зі своїми емоціями і тим, що насправді стоїть за почуттями, перевірка на реальність претензій до партнера і переформулювання їх в “Я-повідомлення”, щоб адекватно формулювати свої справжні потреби. Також, акцент варто зробити на роботу з внутрішніми кордонами – вони можуть бути або розмит, або надто жорсткі.

Робота з негативними установками і зміщення фокусу на позитивні моменти. Підійдуть практики: ведення щоденника, списки позитивного. Допомагає і активна соціалізація – спочатку через дискомфорт, а згодом і з легкістю знайомитись з новими людьми, проявляти ініціативу.

Це один з найскладніших в корекції тип привʼязаності, тому працювати над ним краще в тандемі з психологом. І для стосунків обирати людину з безпечним типом привʼязаності.

Аньця Саман

Психолог, лайф-коуч. Досліджую щастя, практикую slow life

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повернутись вверх