Що таке стрес?

Ми стикаємось з ним щодня. Про нього говорять всюди. В житті сучасної людини його багато і рівень його зростає. А в реальності українців він довготривалий, постійний і безмежно важкий – війна цьому сприяє. Стрес. Що це? І як з ним справлятись? Поговоримо в сьогоднішньому пості.

Стрес – це реакція організму у відповідь на дію (подразник) зовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи. Механізм стресу закладений в нас природою та існує для того, щоб повідомити про небезпеку, а в подальшому зреагувати і адаптуватись до зовнішніх умов, повернувшись в стабільний стан.

За факторами виникнення, характером впливу, тривалістю є багато різновидів стресу. Ми ж давайте сфокусуємось на декількох показниках.

В залежності від часу впливу стресуючого подразника виділяють короткотривалий і довготривалий стрес. А в залежності від результату впливу – еустрес (корисний) і дистрес (шкідливий). Наприклад, заняття спортом – це для організму стрес, адже він напружує свої зусилля і робить щось зверх норми і спокою, але ріст і посилення витривалості мʼязів в подальшому несе користь. В свою чергу, дистрес не приносить ніяких девідендів від перенесеного дискомфорту, а навпаки сприяє виснаженню та навіть появі психосоматичних захворювань.

Стадії стресу

Кожного разу стрес, як процес реакції проходить три стадії:

• Стадія тривожності

Тут відбувається мобілізація усіх необхідних сил організму для реакції. Варіантів реакції три: бий, біжи або завмри. Все відбувається за декілька секунд, автоматично, ми не маємо свідомого впливу на вибір і час реакції.

• Стадія резистентності

Організм реагує, починається пошук вирішення ситуації, намагання адаптуватись до нових умов і дії стресового фактору. Якщо подразник перестає діяти або його дія слабшає, відбувається розслаблення.

• Стадія виснаження

В разі, якщо стресовий фактор не зникає і продовжує діяти ми залишаємось на стадії виснаження, де знову і знову зʼявляється тривога, страх але боротись з ними у організму по-трохи закінчуються ресурси.

Дуже важливо не застрягнути на третій стадії. Проте, саме зараз українці знаходяться під дією гіпер-стресового фактору  – війни. Окрім того, що дистрес від неї дуже сильний, вона все ще продовжується, йде довго і окреслених часових меж їй поки не можливо встановити. А отже ми знаходимось під дією довготривалого дистресу і багато з нас на стадії виснаження. Ось як це може проявлятись в звичайному житті та самопочутті:

Симптоми довготривалого стресу

• Постійне почуття роздратованості, пригніченості.
• Поганий, неспокійний сон.
• Депресивні стани, фізична слабкість, головний біль, втома, небажання нічого робити.
• Зниження концентрації уваги, проблеми з пам’яттю і зниження швидкості розумового процесу.
• Неможливість розслабитися, відволіктись від думок і переживань.
• Відсутність інтересу до оточуючих, навіть до найкращих друзів, рідних і близьких людей.
• Часте бажання плакати, сльозливість іноді переходяще в ридання, туга, песимізм, жалість до себе.
• Зниження апетиту або надмірне споживання їжі.
• Нервові тики і нав’язливі звички.

Що з цим робити?

В першу чергу, важливо подбати про свою безпеку і в залежності від доступних можливостей організувати собі умови для відпочинку і відновлення. Головне це – сон, харчування і рух (фізичне навантаження).

По-друге, зараз як ніколи важливо спілкуватись, говорити про свої почуття, давати і отримувати підтримку, проводити час з людьми. Ідеально, якщо поруч є ваші близькі. Якщо ні, варто знайти хоча б одну людину, з якою ви зможете проговорити свій стан, свої почуття, просто спілкуватися і бути прийнятим.

Такою людиною може стати психолог. Не нехтуйте можливістю звернутись по допомогу та підтримку до спеціаліста.

Ще одним важливим кроком є розвиток резильєнтності – стересо та життєстійкості. Про те, як її розвивати ми говорили ось в цьому пості.

Зменшити стрес можна, зменшивши силу впливу стресового фактору. Нажаль, ми не можемо вже і зараз зупинити війну. Проте, можемо наближати перемогу доступними способами і організувати піклування про себе. Тому, зменшіть перегляд стрічки новин до 1-2 разів на день, робіть інформаційний детокс, волонтерте та донатьте на ЗСУ та волонтерські ініціативи, обніміть близьких або навіть самого себе. Виділіть час на себе – для спорту, медитації або простої прогулянки. І все ж, зверніться до психолога, якщо відчуваєте таку потребу. Не затягуйте.