Психологічні причини постійної втоми

День тільки почався, а вже відчувається втомленість. Лише вівторок, а сили на роботу вже вичерпані. Щоб змусити себе хоч щось робити потрібні величезні зусилля. Знайомо? Давай розберемось з можливими причинами психічної втоми.

Одразу варто зазначити, що втома може бути фізичною і психічною. Буває, що психічне виснаження може відчуватись як фізичне – не хочеться нічого робити, хочеться спати, лежати, тіло втомлене. Проте, фізична втома має бути викликана саме фізичним навантаженням або дифіцитарними станами (нехваткою вітамінів та мікроелементів або певними захворюваннями.  Наприклад, дефіцит вітамінів групи В і С, заліза і деяких інших мікроелементів знижує гемоглобін і призводить до астенії)Раджу в першу чергу перевірити фізичну сторону питання, здати аналізи, щоб впевнитись. Часто саме зміни в харчуванні та нормалізація дифіцитів швидко покращують ситуацію.

В цій статті поговоримо про 9 можливих психологічних причин твоєї втоми.

Астенія або астенічний синдром – це тривала (понад місяць) або хронічна (понад пів року) втома. 

Життя в сучасному світі достатньо стресове та інформаційно перевантажене. На нас багато відповідальності, ми щодня приймаємо безліч рішень, навколо багато інформаційного шуму, до нас багато вимог як власних, так і соціальних. Додати сюди недостатню кількість сну, знижену фізичну активність, сидячу роботу, часте пропадання в соціальних мережах замість глибоких реальних контактів і картина вимальовується не проста.

Симптоми нестачі сил:

  • Дратівливість
  • Пригніченість
  • Швидка втомлюваність
  • Підвищена емоційна чутливість
  • Проблеми зі сном
  • Важкість концентрації, погіршення памʼяті
  • Відсутність натхнення
  • Зниження загальної активності
  • Тілесні прояви: прискорене серцебиття, пітливість, головні болі, загальне погане самопочуття і дискомфорт.
  • Неможливість повноцінно відновити сили навіть після тривалого відпочинку.

Психологічні причини постійної втоми

1. Підвищена тривожність і невизначеність

Якщо в твоєму житті багато невизначеності, це може викликати стійку тривогу, яка поступово переростає в надмірне напруження, неможливість повністю розслабитись, порушення сну, постійне прокручування навʼязливих думок. Коли майбутнє надто невизначене, є неприйняті рішення, внутрішня тривожна кнопка наче постійно натиснута. Тривога сигналізує нашій психіці про потенційну небезпеку, організм акумулюється в готовності реагувати, а розрядки так і не відбувається, тож сил на функціонування в такому режимі іде дуже багато. В моєму блозі є стаття, яка може допомогти тобі впоратись з тривожністю.

2. Відсутність якісного відпочинку

В світі постійного досягаторства відпочинку відводиться ледь не остання роль. Ми банально не вміємо повноцінно відпочивати. Навіть маючи необхідну фізичну базу у вигляді якісного харчування, сну і фізичної активності, можна бути втомленим, бо не знижується психічне навантаження: забагато інформації, прокручування тривожних думок, відсутність інтересів поза роботою, надмірна тривожність. Щоб впоратись з цим, пропоную ознайомитись з постом про види якісного відпочинку і привнести кожен з них на постійній основі у власне життя.

3. Спроби прорахувати ситуацію

Нам би дуже хотілось мати гарантії того, що задумане обовʼязково складеться певним чином. Бо все невідоме – небезпечне. Проте, в житті ніколи немає 100% гарантії. Але нашій психіці так не комфортно, тож ми намагаємось прорахувати всі можливі варіанти і це дуже енергозатратно. Щодня у фоновому режимі ми прораховуємо тисячі змінних: яка буде погода, як мене оцінюють на роботі, що приготувати на вечерю, як поєднати роботу і тренування? Десятки, а то і сотні справ, які треба поєднати, зміни в яких треба врахувати. Уф… Навіть звучить важко.

4. Намагання відповідати стандартам та чужим очікуванням

Ера інстаграму принесла як багато натхнення і можливостей, так і дуже багато напруження та соціального тиску. Наше життя бачить багато людей і ми бачимо інших. Точніше, картинку, яку вони показують. І дуже часто вона не є 100% реальною. Лише найкраще, найуспішніше, найкрасивіше і часто не до кінця правдиве. Нам теж хочеться наблизитись до ідеалу (навіть далекого від реальності), а це не завжди можливо і точно не легко, тож ми страждаємо.

А ще постійні переживання про те, як нас сприймають оточуючі, сильне бажання сподобатись, постійна оцінка досягнень, порівняння з іншими. Намагання отримати успішний успіх (ще й бажано в легкості і красивості, як в інстаграм) і постійне розчарування, що не виходить. Звідси напруження, постійний стрес і зневіра в собі. А за ними втома, через кругообіг бажання, нереалістичних запитів до себе, невідповідність ним і розчарування в собі.

5. Неможливість “розрядити” емоції

Норми соціальної поведінки, обмежена фізична активність, перевантаженість виборами та рішеннями, невміння розпізнавати і виражати свої емоції, їх блокування і стримання. Все це призводить до сильної втоми. Просто пригадайте, яке сильне відчуття втоми може виникнути після того, як намагаєшся стримати сильні емоції. Накопичувальний ефект від неможливості розрядити, виплеснути емоції не менший.

Як працювати зі стресом та вивільняти емоції можна почитати в цьому пості.

6. Звичка відкладати на потім

Класична прокрастинація не така проста як здається на перший погляд. Начебто, ми відкладаємо важливі і не дуже справи з доброю метою – щоб відпочити, зробити їх, коли буде більше сил, натхнення. Але це лише відмовки. Часто за цим стоять зовсім інші причини і звичні поведінкові патерни. І грець з ним, якби ми дійсно в цей час якісно відпочивали. Насправді ж ми починаємо тривожитись, критикувати себе, справи накопичуються, велика кількість незроблених дрібних завдань та відкладені важливі справи тиснуть, займають пам’ять та увагу, змушують нервувати та поспішати. Психологічно важко розслабитись навіть відклавши їх.

7. Перевантаженість інформацією

Ми живемо у безперервному потоці інформації. Споживання інформації стало видом відпочинку. Ми дивимось як у кого справи, слухаємо подкасти, обідаємо під ютубчик, розважаємось переглядом відео в тік-тоці. І майже ніколи не буваємо в тиші. Інформаційне навантаження викликає перезбудження нервової системи з усіма його наслідками: постійною втомою, складнощами з концентрацією уваги та пам’яттю, дратівливістю, проблемами зі сном.

8. Завищені вимоги

Хронічне невдоволення собою – одна з найбільш затратних справ в плані психічної енергії. Складності в оцінці своїх реальних можливостей і при цьому надто високі очікування і вимогливість до себе призводять до того, що ми беремо на себе набагато більше, ніж можемо винести. І намагаємося отримати результат краще та швидше, ніж це можливо на даний момент. На цьому ґрунті виникає постійне невдоволення собою, напруга, неможливість розслабитися, що саме по собі є ситуацією хронічного стресу.

9. Відсутність бажання, інтересу та мотивації

Банально і одночасно складно – багато з нас майже не знають себе і своїх бажань. Коли в житті забагато справ, які потрібно зробити то доводиться примушувати себе, штовхати вперед, докладаючи додаткових зусиль і при цьому майже не отримувати задоволення. Не твої цілі – відсутність мотивації їх робити – робіння через силу, “бо треба” – шалена втома – відсутність задоволення від отриманих результатів. А якщо більшість життя складається з таких справ?

Відсутність бажання та інтересу яскраво сигналізує про відрив від власних цінностей. І з цим точно варто працювати (самостійно, з психологом, з коучем). В інакшому випадку ти не лише отримуєш втому, а і в принципі проживаєш наче не своє життя.

Коли почуття постійної втоми має психологічні причини відпустка, позитивне мислення та прийом вітамінів допоможуть хіба що замаскувати постійну нестачу сил. Щоб справді позбавитися постійної втоми, потрібно визначити, що викликає тривогу і напругу, переглянути своє ставлення до себе, людей і світу.

Навчитися не лише заганяти себе, а й бути собі другом: визначати межі своїх можливостей, вчасно відпочивати, хвалити та заохочувати себе, переоцінити пріоритети та спосіб життя. Часто необхідно розвивати психологічну стійкість, підвищувати самооцінку та навички емоційної регуляції. З цим всім запрошую на психологічні консультації. Попіклуйтесь про себе, щоб жити своє найкраще життя!

Аньця Саман

Психолог, лайф-коуч. Досліджую щастя, практикую slow life

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повернутись вверх