Місяць дофамінового детоксу – мій особистий досвід.

Хочете розповім, як я місяць була на дофаміновому детоксі і що з цього вийшло? Вмощуйтесь зручніше – зараз будуть мої інстайти.

Уявіть собі світ без сторіс, тік-токів, ютубчика і серіалів. А ще без солодощів, музики фоном і з телефоном рівно двічі на день. Звучить не дуже весело, правда? От в такий експеримент я себе добровільно привела в січні. Дякуючи Толіку Козловському,  зі мною була група з 5 людей і класного коуча, які прикрашали цю подорож, розділяючи радощі і прикрощі.

Детальніше про те, що таке дофамін та інші нейромедіатори, можна почитати тут.

Що можу сказати після місяця дофамінового детоксу?

  • Бути в тиші не так важко, як здається.

Я дуже переживала, що не витримаю такої кількості тиші. Роками звикла, що щось говорить на фоні, для всіх процесів мені потрібен був супровід. Душ під музику, готовка під ютуб, обід під серіал.

Мене жахало, що без фончика я зустрінусь зі своїми переживатєльними думками. Була впевнена, що там жах жахливий. А виявилось, що тривожні думки у мене виникали якраз завдяки інформаційному перевантаженню.

В тиші виявилося не те що не страшно, а навіть спокійно і комфортно.

  • Пити каву з 10 до 11 ранку і не пізніше – геніальна ідея.

Просте рішення, завдяки якому я почала спати вночі і легше засинати. Нагадаю, зі сном у мене проблеми ще з підліткового віку. Не скажу, що я вирішила їх остаточно, але покращення дуже відчутне.

  • В будь-якій незрозумілій ситуації іди на прогулянку і стане легше.

  • Сила «втикання»

В світі вічної продуктивності не існує місця для споглядання за природою, нічогонеробіння, втикання у вікно. А це капець як потрібно. По-перше, це важливо для нашої уваги. По-друге, це допомагає психіці відпочити. По-третє, неочікувано, але це так кайфово! Просто повтикати і робити ні-чо-го, без докорів сумління.

  • Зміцнюється фокус і воля.

Стало набагато легше робити те, що запланувала. Зʼявились сили просто сідати і робити (десь тижні на другому). Бо не розпорошуєшся на соц.мережі і чуже життя.

  • Зʼявляється купа часу.

Я за перші три тижні прочитала 6 книжок😳 Три з яких були художні по 600 сторінок кожна. Я за минулі пів року стільки не читала!

  • Починаєш помічати різне цікаве.

Виявляється, що без телефона відчуваєш себе розгублено перший час. Машинально хочеться щось клацати.

Ще помічаєш, що деякі продукти, які були в раціоні роками тобі не подобаються, а ти їх їла навіть, незважаючи на смак. Бо не особливо його відчувала, через увагу сфокусовану на відео, а не на їжі. І порції стають менші, адже насичуєшся швидше, коли смакуєш те, що їси.

  • Не дуже хочеться повертатися до старого життя.

В перший день після детоксу я пірнула в усі тяжкі: ютуб, інста, тік-ток і баскський чізкейк. І… Мені не сподобалось. Розболілася голова, відчула себе шалено втомленою.

Чи збираюсь я покинути світ соц.мереж і швидкого задоволення навічно? Ясно, що ні. Я прихильниця прагнення до адекватного балансу. Однозначно залишу певні обмеження їх використання, каву до 11:00 і заняття справами для душі, замість інформаційного запою. Бо це без перебільшення інший рівень життя і самопочуття.

Відчуття, наче протерла запилені вікна і світ став чіткіший і яскравіший. Від цього не хочеться відмовлятись.

Якщо тобі цікаво спробувати дофаміновий детокс або просто більше дізнатись про науково-доведені методи покращити якість життя – welcome на сторінку до Толіка. Щира рекомендація від серця.

Аньця Саман

Психолог, лайф-коуч. Досліджую щастя, практикую slow life

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повернутись вверх