“Думки навиворіт” або для чого нам деякі з емоцій?

Чудовий мультфільм “Думки навиворіт” і його друга частина корисний не лише для дітей, а і для дорослих. Давайте на основі представлених у ньому емоцій розберемось, навіщо вони нам і як слугують?

Радість

Радість – дуже важлива емоція, яка сигналізує про задоволення потреб і досягнення цілей. Вона активує систему винагороди в мозку, виділяючи нейромедіатори, такі як дофамін. Радість допомагає зміцнювати соціальні звʼязки, підтримувати психічне здоровʼя та мотивує нас прагнути до позитивних змін у житті. Ми відчуваємо радість, коли переживаємо позитивні моменти, досягаємо своїх цілей або отримуємо приємні враження.

Страх

Страх виконує захисну функцію, активуючи реакцію «бий-біжи-завмри» у відповідь на потенційну загрозу. Він допомагає мобілізувати ресурси організму для швидкого реагування на небезпеку. Також сприяє розвитку адаптивних стратегій та здатності оцінювати ризики, що є важливим для виживання та особистісного зростання. Ми відчуваємо страх, коли наш мозок сприймає ситуацію як небезпечну або ризиковану.

Смуток

Смуток – це емоція яка свідчить, що ми щось втратили і щось вже ніколи не буде, як раніше. Виникає у відповідь на втрати чи зміни, допомагає нам обробити ці події. Смуток може стимулювати інтероспекцію, що дозволяє нам переосмислювати свої цінності та пріоритети. Ця емоція часто викликає емпатію та підтримку з боку інших людей, що сприяє соціальній взаємодії та підтримці. Ми відчуваємо смуток, коли стикаємося з втратами або значними змінами у житті.

Гнів

Гнів є реакцією на несправедливість або порушення особистих кордонів. Ця емоція активує симпатичну нервову систему, що підвищує рівень енергії та готовності до дії. Гнів може бути конструктивним, якщо використовується для вирішення проблем і захисту себе. Важливо навчитися контролювати гнів, щоб уникнути деструктивної поведінки і спрямовувати його енергію на позитивні зміни.

Відраза

Відраза є емоцією, що виникає у відповідь на потенційно шкідливі або неприйнятні стимули. Вона викликає фізіологічні реакції, такі як нудота або відштовхування, що допомагає уникати небезпечних ситуацій чи речей. Це еволюційно дуже важлива емоція, що допомагала нам не їсти чи не взаємодіяти з потенційно небезпечними для життя речовинами.

Відраза також відіграє роль у формуванні моральних і етичних норм. Ми відчуваємо відразу, коли стикаємося з речами або ситуаціями, які можуть завдати шкоди нашому здоровʼю або суперечать нашим моральним цінностям.

Тривога

Тривожність є емоцією, що виникає у відповідь на відчуття невизначеності або потенційної загрози. Вона активує систему стресу в організмі, підвищуючи пильність і готовність до дії.

Тривога – це, по факту, недиференційований страх. Вона змушує наш організм готуватися до потенційної загрози, але ми не усвідомлюємо, що це за загроза та з чим вона звʼязана, що робить підготовку до неї надскладною задачею. Важливо виокремити, що саме нас лякає, тоді тривога стає конструктивною. Ми відчуваємо тривожність, коли передчуваємо можливі небезпеки або ризики.

Нудьга

Нудьга виникає у відповідь на відсутність стимулів або цікавих занять, викликаючи відчуття апатії та незадоволення. Ця емоція може стимулювати пошук нових інтересів та діяльності, яка приносить задоволення і зміст. Нудьга є сигналом про потребу в зміні або розвитку. Ми відчуваємо нудьгу, коли не маємо достатньо стимулів або відчуваємо відсутність ресурсних, надихаючих занять.

Заздрість

Заздрість є складною емоцією, що виникає у відповідь на порівняння себе з іншими. Вона може викликати почуття незадоволення своїм становищем і бажання мати те, що мають інші. Може мотивувати до самовдосконалення і досягнення власних цілей, якщо ми вчимося використовувати її конструктивно. Ми відчуваємо заздрість, коли бачимо успіхи або переваги інших людей, які ми хочемо мати самі.

Ніяковіння

Ніяковіння є емоцією, що виникає у відповідь на соціальні ситуації, де ми відчуваємо себе незручно або некомфортно.

Викликає почуття сорому, збентеження і бажання уникнути уваги. Ніяковіння допомагає нам адаптуватися до соціальних норм і регулювати свою поведінку у взаємодії з іншими. Ми відчуваємо ніяковіння, коли потрапляємо в ситуації, де відчуваємо себе невпевнено або під загрозою осуду.

Аньця Саман

Психолог, лайф-коуч. Досліджую щастя, практикую slow life

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повернутись до верху